Неоригінальний переклад статті Інституту вивчення війни

Розвідка з відкритих джерел (OSINT) відіграє надзвичайно важливу роль у справах, де виконавці атак на цивільні об’єкти можуть перебувати за сотні кілометрів.

4 вересня 2024 року російська ракета влучила у житловий будинок на вулиці Коновальця, 44 у Львові, загинуло шестеро людей. Любомир Арабський бачив, як помирав його батько.

“Він спустився сходами попереду мене. Мій брат пішов за ним,” Арабський сказав IWPR. “Я стояв біля сходів і спостерігав за ними. Тоді стався удар ... все руйнувалося. Мені здається, мій батько помер миттєво. Сподіваюся, що він не страждав.”

Загалом під час удару у Львові 4 вересня 2024 року загинули вісім осіб. Один чоловік, Ярослав Базилевич, втратив дружину і трьох дочок.

З початку повномасштабного вторгнення росія запустила понад 3000 ракет, понад 2500 керованих авіаційних бомб і майже 18 000 ударних безпілотників типу "Шахед" по Україні.

Слідчі стикаються з проблемою встановлення, які російські командири віддали наказ і який підрозділ відповідальний за атаку щоб притягнути винних до відповідальності. Це часто передбачає складну систему збору розвідувальної інформації та співпраці між правоохоронцями, журналістами та громадянським суспільством, причому більшість проваджень відбувається заочно.

Одразу після ракетного удару 4 вересня 2024 року Служба безпеки України розпочала кримінальне розслідування. Експерти визначили ракети "повітря-земля" Х-101 і гіперзвукові балістичні ракети "Кінжал" як зброю, яка використовувалася під час атаки, а також проводяться будівельні, медичні та автомобільні судово-медичні експертизи.

Сім'ям загиблих надано статус потерпілих, проте вони залишаються не поінформованими про хід розслідування.

“Мене допитали слідчі, і ми дали свідчення. Однак, як я розумію, справа засекречена, - сказав Арабський.

У відповідь на запит IWPR прес-служба Служби безпеки України (СБУ) підтвердила, що справа перебуває в Головному слідчому управлінні відомства і що розслідування триває.

Розташований на заході України, Львів знаходиться за сотні кілометрів від лінії фронту. Тим не менш, за словами речниці Львівської обласної прокуратури Ольвії Герляк, з 24 лютого 2022 року внаслідок ударів російської авіації по всій області загинув 31 мирний житель і 118 отримали поранення.

Коли російський удар влучає в цивільний об’єкт, слідчі розпочинають провадження за статтею 438 Кримінального кодексу України. Це широка стаття, яка використовується для розслідування жорстокого поводження з військовополоненими, використання заборонених Міжнародним правом методів ведення війни та інших злочинів.

Спеціалізований підрозділ Офісу Генерального прокурора наразі здійснює нагляд за 39 кримінальними провадженнями щодо 262 інцидентів ракетних і дронових ударів.

Правознавець Гюндуз Мамедов - колишній керівник Прокуратури Криму, де він почав будувати систему розслідування воєнних злочинів. Пізніше, будучи заступником Генерального прокурора, він зіграв важливу роль у створенні головного координаційного органу, відповідального за притягнення до відповідальності винних у воєнних злочинах.

Він розповів IWPR, що існує кілька способів ідентифікувати конкретних російських військових, причетних до авіаударів.

«Ви можете проаналізувати траєкторію польоту та ймовірне місце запуску», – пояснив Мамедов, який зараз є експертом коаліції Ukraine.5AM з прав людини. «Використовуючи карти, супутникові знімки та радіорозвідку, ви можете ідентифікувати підрозділи збройних сил російської федерації, які там дислокувалися. Ви також можете вивчити накази та звіти, які пізніше стануть доступними завдяки перехопленням або при захопленні російського військового в полон».

Мар’яна Гайовська-Ковбасюк, начальниця управління інформаційної політики та комунікацій Офісу Генерального прокурора зазначила, що розвідка з відкритих джерел (OSINT) виявилася цінним інструментом. Моніторинг загальнодоступної інформації дозволив ідентифікувати не лише військових командирів у конкретному секторі, а й їхні біографічні дані, посади та кар’єрний шлях.

Поряд з офіційними розслідуваннями журналісти та громадські активісти також працюють над виявленням винних у воєнних злочинах.

Наприклад, 28 квітня 2022 року російські військові завдали ракетного удару по Києву. Одна з ракет влучила в житловий будинок на вулиці Глибочицькій, внаслідок чого загинула Віра Гирич, журналістка та продюсерка «Радіо Свобода». Колеги Віри зі слідчого проєкту «Схеми» ідентифікували авіабазу російського бомбардувальника Ту-95МС, який використовувався для запуску ракети, а також назвали імена осіб, які брали участь у програмуванні озброєння.

«Ключовими сильними сторонами журналістів і громадських активістів є їхня проактивність і мотивація», сказав Мамедов. «Тому це в інтересах слідчих співпрацювати з ними».

Поточні справи

Сукупність доказів дозволила українським правоохоронним органам висунути звинувачення кільком російським військовослужбовцям. На початку вересня 2025 року командувачу повітряно-космічними силами росії дальньої авіації Сергію Кобилашу та командиру 121-го важкого бомбардувального полку Олегу Скітському, якому було доручено організувати ракетний удар по телевежі у Києві 1 березня 2025 року. В результаті удару загинули п'ятеро людей, шестеро отримали поранення.

СБУ також звинувачує Кобилаша за кілька інших воєнних злочинів. Серед них удар 26 червня 2022 року по житловому будинку в Києві, в результаті якого загинула одна людина і троє отримали поранення; ракетний удар 28 квітня 2023 року по багатоповерховому будинку в Умані, в результаті якого загинули 23 людини і дев'ятеро отримали поранення і ракетний удар 8 липня 2024 року по дитячій лікарні «Охматдит» у Києві, в результаті якого загинули двоє і 34 отримали поранення.

Міжнародний кримінальний суд (МКС) видав ордер на арешт Кобилаша в березні 2024 року. У липні 2024 року його було призначено командувачем повітряних сил та заступником командувача повітряно-космічних сил росії.

«генерал-майор Кобилаш - не єдиний російський воєначальник, якому загрожує ордер від МКС», заявив речник СБУ Артем Дехтяренко. «Інформація, зібрана СБУ, відіграла ключову роль у прийнятті МКС рішення видати ордери на арешт колишнього міністра оборони росії Сергія Шойгу та начальника генерального штабу Валерія Герасимова [за участь у ударах по енергетичній інфраструктурі України у 2023 році]».

Незважаючи на труднощі у встановленні осіб, відповідальних за ракетні удари, слідчі вже направили кілька справ до суду, в результаті чого були винесені вироки. Наприклад, 1 серпня 2025 року Херсонський міський суд заочно засудив командира 8-го артилерійського полку берегової оборони Чорноморського флоту росії Дмитра Жарких до довічного ув’язнення. Колегія суддів визнала Жарких винним у замовленні обстрілу центру Херсона в грудні 2022 року реактивними системами залпового вогню «Град». В результаті нападу загинули 13 мирних жителів і понад 60 отримали поранення.

Досліджуючи кратери від ударів та розкидання уламків снарядів, фахівці точно визначили вогневі позиції на окупованому росією лівому березі Херсонської області. Заступник командира однієї з військово-оперативних груп України повідомив, що 8-й артилерійський полк Чорноморського флоту росії оснащений системами «Град». Слідчі ідентифікували командира полку за допомогою розвідки з відкритих джерел (OSINT).

Крім того, 11 серпня 2025 року Великоолександрівський районний суд у Херсонській області заочно засудив військовослужбовця 10-ї окремої бригади спеціального призначення Степана Сумініна до 12 років позбавлення волі. Сумініна визнали винним у скиданні вибухівки з безпілотника на цивільних чоловіка та жінку в селі Одрадокам'янка Херсонської області у травні 2023 року.

У Вироку суду було зазначено, що українські правоохоронні органи отримали доступ до облікового запису обвинуваченого у месенджері Telegram. У повідомленнях своєму брату Сумінін описав скидання вибухівки на трьох людей в Одрадокам'янці. Коли його брат запитав: «Тобто, ти скинув це на цивільних, чи як?» Сумінін відповів, що для нього не має значення, чи були поранені військовослужбовцями, оскільки «будь-яка особа чоловічої статі є мішенню».

«Розслідування таких справ ускладнюється тим, що ймовірні злочинці часто перебувають на передовій, на тимчасово окупованих територіях або в росії», - зазначила Гайовська-Ковбасюк. Вона підкреслила, що це не перешкоджає заочному проведенню розслідувань і судових процесів, щоб забезпечити невідворотність правосуддя.