Відбулося публічне обговорення, присвячене 3-й річниці створення у складі Офісу Генпрокурора Спеціалізованої екологічної прокуратури. До участі у ньому запросили представників медіа та громадську екоспільноту національного і міжнародного рівнів.

«Наше завдання – забезпечити усебічне документування та розслідування воєнних злочинів росії проти довкілля, а також притягнення винних до відповідальності. Україна стала першою країною у світі, яка стикнулася з такими масштабами завданих екологічних збитків», – підкреслила під час свого виступу заступник Генпрокурора Вікторія Літвінова.  

За словами Вікторії Літвінової, спеціалізація екологічних прокурорів стала важливим кроком для запровадження проблемно орієнтованого підходу у діяльності прокуратури. Вона розповіла про ключові результати роботи та виклики, що постали перед прокурорами в умовах російської збройної агресії.

Від початку створення профільних підрозділів зберігається стійка тенденція до збільшення кількості направлених до суду обвинувальних актів та ухвалених вироків.

До прикладу, якщо у 2020 році кількість направлених до суду обвинувальних актів становила 1,4 тис, то минулого року ця цифра зросла на третину – 1,9 тис. Вже цього року до суду скеровано понад 700 кримінальних проваджень, а встановлена сума збитків перевищила 8,7 млрд грн, що майже у 15 разів більше, ніж за весь 2020 рік. Кількість вироків збільшилася на 37% (з 811 до 1100) за аналогічні періоди. Майже вчетверо зросла сума встановлених збитків – із 600 млн грн до 2,36 млрд грн. Лише за два останні роки у державну власність прокурорами повернуто та попереджено незаконне використання майже 44 тис га земель природоохоронного призначення, з яких 35 тис – заповідних.

Своєю чергою керівник Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генпрокурора Борис Індиченко більш детально розповів про найрезонансніші кримінальні провадження у розрізі всієї країни. Серед них – у сфері надрокористувань, охорони природно-заповідного фонду, за фактами забруднення землі та атмосферного повітря, незаконної вирубки цінних лісів.

«Вже три роки ми комплексно реагуємо на порушення закону у сфері охорони довкілля. Згадані приклади доводять важливість функціонування екологічної прокуратури для суспільства. Певен, що вкрай важливо сьогодні створення спеціалізованих оперативних та слідчих підрозділів», – додав Борис Індиченко.

Керівник Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Офісу Генпрокурора Юрій Бєлоусов сфокусувався на трьох магістральних напрямах, які є найбільш небезпечними для нашої природи в умовах російської агресії.

«Мова йде про атаки на об’єкти атомної енергетики, на гідроспоруди, а також прямі атаки, що пов’язані зі шкодою для заповідних територій», – пояснив він.

Юрій Бєлоусов зазначив, що наразі розслідуються близько 205 кримінальних проваджень щодо воєнних злочинів рф проти довкілля, 15 – за фактами екоциду.

«Українські прокурори вперше повідомили про підозру у скоєнні екоциду найвищим посадовим особам військ держави-агресора. Російський генерал-полковник та четверо його підлеглих віддавали накази на здійснення обстрілів ядерного об’єкту – Національного наукового центру «Харківський фізико-технічний інститут». Сума збитків сягає 15 млрд грн», – нагадав Юрій Бєлоусов.

Радник Генпрокурора Максим Попов поділився результатами про міжнародне співробітництво щодо кримінального переслідування за злочини проти довкілля.

«Офіс Генпрокурора є першопрохідцем у кримінальному переслідуванні за шкоду, завдану довкіллю внаслідок збройного конфлікту. Ми тісно співпрацюємо з Офісом прокурора МКС. Також Міжнародною робочою групою з екологічних наслідків війни, до якої увійшов Генпрокурор Андрій Костін, розроблений Екологічний договір для України. Це докладна добірка рекомендацій на трьох пріоритетних напрямах: документування завданої довкіллю шкоди, забезпечення відповідальності за екологічну шкоду, спричинену збройною агресією, а також «зелене відновлення». Наразі триває робота з імплементації положень Екологічного договору», – заявив Максим Попов.

Заступниця Генпрокурора констатувала, що вкрай важливою складовою комплексного захисту українського довкілля є взаємодія з державними інституціями, екоактивістами та громадськими організаціями. З моменту створення екологічних прокуратур із проактивними організаціями проведено десятки робочих зустрічей, тренінгів та інших спільних заходів. З ними прокуратура перебуває в постійному діалозі, обміну думками й інформацією.

Запроваджена спеціалізація сприяла глибокому вивченню екологічної проблематики, у тому числі особливостей правового регулювання цієї сфери. А це десятки законів та сотні підзаконних нормативних актів.

Також вона відзначила тісну співпрацю з Верховною Радою України, зокрема Комітетами з питань екологічної політики та природокористування, а також з питань правоохоронної діяльності щодо вдосконалення законодавства, спрямованого на захист довкілля.

Зокрема, напрацювання екологічних прокурорів враховані при розробці законопроєктів, покликаних удосконалити кримінальну відповідальність у сфері лісокористування та протидії незаконному обігу деревини. Передбачається, що кримінальна відповідальність наставатиме незалежно від того, де вчинено незаконну рубку, а не тільки у лісах, як це передбачено чинним кримінальним законодавством.