Контраст contrast
Шрифт
Сховати налаштування hide
Офіс Генпрокурора бере активну участь у розбудові системи протидії катуванням у сфері кримінальної юстиції

Заступник Генерального прокурора Олексій Симоненко взяв участь у презентації дослідження Ради Європи «Розслідування за фактами ймовірного неналежного поводження, яке суперечить статті 3 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в Україні».

Експертна та технічна підтримка, яку надавав Офіс Ради Європи в Україні впродовж останніх років органам прокуратури, стали міцним фундаментом для розбудови системи протидії катуванням у сфері кримінальної юстиції. Логічним і послідовним продовженням цієї плідної співпраці стало і презентоване дослідження.

Нульова толерантність до катувань – послідовна політика Офісу Генерального прокурора, яка була проголошена у 2020 році під час координаційної наради з керівниками правоохоронних органів. В подальшому вона послідовно реалізувалась в загальнодержавну Стратегію протидії катуванням у системі кримінальної юстиції.

Активна та принципова позиція Офісу Генерального прокурора в цьому питанні вже дала свої результати. З часу створення спеціалізованого Департаменту з протидії катуванням кількість працівників правоохоронних органів, яким було повідомлено про підозру у катуваннях, зросла у 4 рази – з 11 у 2018-2019 роках до 43 у 2020-2021, у перевищенні своїх службових повноважень, поєднаному з насильством збільшилася майже у 2 рази – з 138 у 2018-2019 до 256 у 2020-2021.

Заступник Генерального прокурора наголосив на важливості розуміння того як змінилися практики та підходи до розслідування катувань, які перешкоди для ефективного розслідування бачать слідчі, прокурори, судді. Олексій Симоненко підкреслив, що мають змінитися цінності – формування у правоохоронців та самого суспільства нульової толерантності щодо будь-яких проявів неналежного поводження, розуміння його нищівного впливу та віддалених наслідків. Крім того, правоохоронці мають усвідомити, що катування не дозволяють їм ефективно виконувати свою роботу, вони не лише не отримують належної інформації, а й ставлять під сумнів допустимість усіх зібраних доказів, й відповідно наражають на небезпеку усе кримінальне провадження.