Офіс Генпрокурора передав музею історії срібні злитки римського періоду, які вдалося врятувати від нелегального продажу
13.08.2024
Офіс Генпрокурора спільно з Нацполіцією передали Національному музею історії України унікальний скарб із трьох срібних римських злитків, які були врятовані від нелегального продажу та повернуті державі.
Під час церемонії передачі Генеральний прокурор Андрій Костін подякував співробітникам Національного музею за їхню пильність і відданість справі, колегам з Нацполіції за оперативність та співпрацю, а також всім, хто зберігає історико-культурні цінності України, особливо зараз, під час війни.
«Ще раз хочу всіх закликати до єдності. А також до того, щоб допомагати один одному. Дуже багато різних злочинів ми можемо викривати завдяки допомозі простих людей, українців, які є небайдужими», – наголосив Генпрокурор.
Скарб виявили на території Хустського району Закарпаття. Місцевий мешканець намагався продати один зі злитків через інтернет-майданчик. Цей факт був виявлений співробітником Національного музею, який повідомив про злочин органи прокуратури.
За цим фактом Закарпатська обласна прокуратура розпочала кримінальне провадження, залучивши до розслідування обласне управління Нацполіції та оперативні підрозділи.
Враховуючи особливу культурну цінність скарбу, хід розслідування був взятий на контроль Офісом Генпрокурора.
Правоохоронцям вдалося упередили спробу продажу срібного злитка, а під час обшуку вдома у продавця виявили ще два аналогічні предмети.
У межах слідства була призначена експертиза артефактів, до проведення якої залучили судових експертів Державного НДЕКЦ МВС України та фахівців Національного музею історії України.
Дослідження підтвердили, що вилучені предмети археології належать до культурних цінностей, які мають історичне, наукове та художнє значення.
Експертам вдалося встановити період, яким датовано оригінальні римські срібні зливки – це 306-337 рр. Кожен з них важить по 342 г, а вартість усіх становить майже 3,5 млн грн.
Т.в.о. Міністра культури та інформаційної політики України Ростислав Карандєєв подякував працівникам музею та правоохоронцям, завдяки професіоналізму та пильності яких вдалося врятувати артефакти.
Він також звернув увагу, що на сьогодні, окрім захисту від розграбування, основним є завдання збереження та безпечного зберігання культурних цінностей: «Сьогодні МКІП вирішує низку важливих завдань, одне з найбільш пріоритетних – це створення національного депозитарію, місця, де ми могли б якісно та надійно зберігати всі евакуйовані культурні цінності».
«Антична складова наших фондів є найбільшою та найвідомішою в країні. Але те, що ми отримали сьогодні, перевищує усі можливі мрії, бо нічого подібного не мають навіть найвідоміші колекції світу. Завдячуючи дуже оперативній та результативній роботі правоохоронців нам вдалося зберегти для історії унікальні артефакти. І це чудова нагода поглибити наші знання про минуле України та ще раз привернути увагу до проблеми незаконного обігу археологічних предметів», – зазначив генеральний директор Національного музею історії України Федір Андрощук.
Від імені музею він вручив керівнику Закарпатської обласної прокуратури Анатолію Ковальчуку подяку за внесок у справу збереження археологічної спадщини України.
Максим Левада, куратор музейної програми «Врятовані скарби»: «Три злитки, скріплені разом, мали бути даром для дуже високопоставленої людини. Ми припускаємо, що це міг бути високопоставлений офіцер імператора Костянтина Великого, який, до того ж, міг бути свідком і учасником битви біля Мульвійського мосту. Ця битва змінила хід європейської історії та дала поштовх до подальшого розповсюдження християнства в якості офіційної релігії».
Символічно, що передача артефактів відбулася напередодні Дня археолога – професійного свята тих, хто перетворив пошук і дослідження матеріальних цінностей минулого у справу життя.
1143